четвер, 20 вересня 2012 р.

Зайка...і трошки ностальгії


Привіт, мої дорогі читачі!
Зізнаюся чесно, ще з минулого року залишилось в мене аж 5 «наборів» тушок зайчиків, за яких все ніяк не вдавалось взятись. Але тепер настав їх «зірковий час» ))) я пообіцяла собі, що закінчу усіх і швиденько почала роботу. Сьогодні показую першого із «заячої серії», такий собі зайка - осінній романтик.


Шапочку і шарф в’язала сама. Купила гачок і пригадувала шкільні уроки трудового навчання. Мабуть років 10 не брала в руки гачок, але згадала основні принципи і навіть сподобалось! І чому я раніше не спробувала?! Якось спиці ріднішими були ))) Їх я освоїла ще в 5 років. Досі пам’ятаю, як ходила дивилась, як в’яже мама і все випрошувала показати мені. Ніхто й не думав, що таке мале в'язати буде, але в мене вийшло! Ось так ми сиділи вечорами – мама в’язала кофтинки мені, а я щось там плутала для іграшок, а скільки гордості то було )))) ех, ностальгія…
Так, я взагалі тут зайця показую ))) 


Вушка і шви затонувала



і детальки - сумочка (чомусь мені зайкам завжди хочеться сумку додати) з підвісочкою-гітарою і краватка )))) гудзички із полімерної глини

Зайка відправився на пошуки нового дому в МАГАЗИНЧИК

У нас сьогодні справжня осінь – з самого ранку дощ і темрява, в таку погодку хочеться сидіти вдома під теплим пледиком з чашкою гарячого шоколаду ))

Гарного вам дня, нехай дощик не псує вам настрій!
Дякую, що заходите в гості ;)

18 коментарів:

  1. Чудовий осінній зайчик!Справжній романтик!Я вже бачу,як він прогулюється парком,а під ногами в нього шарудять листочки...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Настусь. Сподываюсь знайдеться новий власник, який буде вигулювати зайку в парку )))

      Видалити
  2. Зайка дуже теплий, м"якенький, затишний - це, мабуть завдяки любовно сплетеним гачком аксесуарам :) А ще він франт! Нікуди не ходить без улюбленої краватки :) Бажаю зайцю знайти затишну домівку з люблячим господарем, а тобі - знайти час для пледика і шоколаду, а зігрівшись - витворити ще не одного такого милого зайчика із серії (а то тушки, тушки :)))

    ВідповістиВидалити
  3. Ірусь, він справді такий осінній і корицею мабуть пахне!!! Дуже класний! А, гачкування, то ще одна моя мрія, ніяк не навчуся, от вязати в школі навчили, а гачкувати ні!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую,Надійко. Не бійся, гачкувати зовсім не важко, сміливо пробуй, в тебе точно вийде!

      Видалити
  4. Ірына, дужа прыемна пазнаёміцца. Упадабала ваш блог адразу, як трапіла.

    ВідповістиВидалити
  5. який симпатюшка!!! так і хочеться такого під той теплий плед з гарячим чоколадом і поринути на мить в дитинство!

    ВідповістиВидалити
  6. Іруся, а він такий справжній осінній мен ))) такий дійсно тплий як спогади про дитинство )))
    молодчинка що згадала в"язання )) я теж колись в"язала разом з мамою, але надовго мене не хватило а от мама в"яже і досі ))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оксанко, дякую за "мена" )))) моя мама теж і досі в"яже ))) скоро і ти будеш Нанусю вчити ;)

      Видалити
  7. красуньчик такий!!! йому тре якусь романтичну пані ))

    ВідповістиВидалити
  8. Ірочко, зайка кльовезний :) Такий стильний :)

    ВідповістиВидалити
  9. І моя мама досі в"яже, а на мене тільки інколи "находить"))) В мене дитинстві усі ляльки були обшиті/обв"язані, шкода, що мама десь викинула той гардероб як ми з сестрою підросли)))

    Зайчик гарнющий, дуже тоновані підпалинки сподобались! Нехай швиденько знайде власника!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. і мої ляльки теж обшиті/обв"язані були ))) дякую за компліменти вухастику ;)

      Видалити